если у вас возникли проблемы с основным адресом angraal.com - используем зеркало grail.chudoforum.ru
помощь магистра магии Вултура vulture-henig@mail.ru
 
ФорумПорталКалендарьЧаВоПоискРегистрацияВход

Поделиться | 
 

 Травництво українців

Предыдущая тема Следующая тема Перейти вниз 
АвторСообщение
Ravencrow
Неофит
Неофит


Мужчина Сообщения : 22362
Опыт : 26967
Дата регистрации : 2014-08-23
Возраст : 21
Откуда : angraal.com

СообщениеТема: Травництво українців   Ср Фев 25, 2015 4:55 pm

ВАСИЛЬКОВИЙ НАПІЙ

Васильки справжні — Ocimum basilicum L.

Сировина. Для напою заготовляють свіжі квітучі верхівки рослини.

Технологія приготування напою

1. 150 г свіжих квітучих васильків справжніх зали­вають 3 л окропу, настоюють 4 години, фільтрують, до­водять до об'єму 3 л.

2. 100 г свіжої квітучої трави материнки звичайної заливають 3 л окропу, настоюють 4 години, фільтрують, доводять до об'єму 3 л.

Рецептура напою: настою квітучих верхівок василь­ків справжніх — 3 л, настою трави материнки звичай­ної— 3 л, меду ранньовесняного — 2 кг, спирту 96° — до 10 л.

Застосування. Напій використовують як тонізуючий засіб при астенії, для поліпшення дихання; при пору­шенні кровообігу, пригніченому стані; при стресах, іс­терії, перед складними операціями, іспитами, при за­хворюваннях дихальних шляхів; шлункових та кишкових кольках, гастритах зі зниженою та нульовою кислот- ністю; як жовчогінний та сечогінний засіб; для стиму­ляції імунної системи, як молокогінний засіб при гіпо- галактії у матерів-годувальниць, при ниркових захво­рюваннях, епілепсії, нудоті та блювоті; для виведення пігментних плям та засмаги на обличчі.

Приймають по 1—3 столові ложки 3—4 рази на до­бу за ЗО хв. до їди. При епілепсії курси лікування 2—З роки з перервами на 7—10 днів щокожні два місячі. Для косметичної мети протирають обличчя ранком і перед сном протягом 2—3 місяців. При спазмофі­лії приймають по 2—10 крапель залежно від віку дитини 3 рази на добу за 30 хв. до їдн протягом 2—З тижнів.

Протипоказаний напій при вагітності та під час мен­струацій, а також при маткових кровотечах, викликаних різноманітними причинами.

Давній і дуже популярний ритуальний напій ук­раїнців. його вживають дівчата при інфантильнос­ті, відсутності менструацій. Ним кроплять галяви­ни, де збирається молодь у ніч на Івана Купайла, кола, де веселі хлопці та дівчата водять танки, квіти та зілля, з якого плетуть дівчата вінки. Пе­ред тим, як збирати лікарські рослини (у ніч на Івана Купайла), дівчата роздягаються, протира­ють напоєм обличчя, шию, руки, перса, живіт, стегна, роблять замовляння до місяця, збирають цілюще зілля, купаються, повторно змазують наз­вані ділянки напоєм, одягаються, кроплять зілля і несуть його додому. Дома сушать на горищах і зберігають як Іванівське чар-зілля протягом року як обереги від злих духів, лихої долі, нечистої си­ли, різного чортів'я
Вернуться к началу Перейти вниз
Ravencrow
Неофит
Неофит


Мужчина Сообщения : 22362
Опыт : 26967
Дата регистрации : 2014-08-23
Возраст : 21
Откуда : angraal.com

СообщениеТема: Re: Травництво українців   Ср Фев 25, 2015 4:56 pm

Напої козака Мамая.

1. Перстач прямостоячий (Калган) – Potentilla erecta (L.) Наmре.
Родина розові – Rosaceae.

Багаторічна трав'яниста рослина. Стебла тоненькі, невисокі, 10-40 см. Квітки яскраво-жовті, чотирипелюсткові. Цим він відрізняється від інших видів перстачів. При основі квітки перстачу прямостоячого мають яскраві червонясті цятки-лінійки. Корені тонкі. Кореневища за масою досягають 10-15-20-40, іноді 50-60 г. За кольором зовні кореневища коричневі, на розрізі –світло-малинові, іноді білясті з ніжною червоною серцевиною. Поширений на Поліссі, в Карпатах, Закарпатті, іноді зустрічається і в Степу. Росте на вологих луках, в долинах, біля драговин, на узліссях листяних лісів.
Сировина. Для лікарських та побутових потреб заготовляють кореневища перстачу прямостоячого, які викопують або рано навесні або пізно восени. Кореневища ретельно миють холодною водою, подрібнюють і сушать у теплих приміщеннях, або заливають свіжими 40o спиртом з розрахунку 1:5, настоюють 30 діб.
Хімічний склад. У кореневищах перстачу прямостоячого виявлено значну кількість дубильних речовин (від 15 до 30%), вільну елагову кислоту, тритерпенові сапоніни в глікозидній формі, смолисті речовини, незначну кількість леткої олії, віск, крохмаль, глікозид торментилін, мінеральні речовини (близько 6%), камедь, червоний пігмент флобафен.
Дія, застосування.
В’яжуча, протизапальна, кровоспинна, заспокійлива, жовчогінна, бактерицидна, анестезуюча.
Препарати перстачу прямостоячого вельми популярні у народній медицині українців і застосовувалися та застосовуються для лікування шлункових, кишкових та маткових кровотеч. Лікують ними черевний тиф, паратифи, дизентерію, сальмонельози, ентероколіти і таку тяжку і тривалу недугу як виразковий коліт. Вживають препарати перстачу прямостоячого для лікування недуг печінки, підшлункової залози, запальних захворювань верхніх дихальних шляхів, сухот, анацидних, гіпацидних та атрофічних гастритів, а також виразкової недуги шлунку та дванадцятипалої кишки, герпетичних та генітальних уражень, простатитів, демодексу, дисбактеріозу кишечника.

Приготування відвару.
Беруть столову ложку подрібнених свіжих або висушених кореневищ, заливають склянкою води (200 мл), кип’ятять на малому вогні 10 хв., настоюють 4 години або всю ніч. Вживають по 100 мл 3-4 рази на добу за півгодини до їди.
При ангінах, стоматитах, пародонтозі, глоситах, втраті голосу, видаленні зубів та мигдаликів, кровоточивості ясен взимку та ранньої весни, внаслідок гіповітамінозних станів та значного зменшення вживання з їжею свіжої садовини та городини, про-водять полоскання ротової порожнини відваром та настоянкою 2-4 рази на добу.
Курси лікування визначаються індивідуально для кожного недужого, але не менші ніж 2-3 тижні.

2. Підмаренник справжній – Galium verum L.
Родина маренові – Rubiaceae.

Багаторічна трав'яниста рослина. Стебла висхідні, тонкі, ребристі, 20-80 см заввишки. Листки темно-зелені, загострені, вузьколінійні: зверху голі, знизу устелені сіруватими ворсинками. Квітки дрібні, цитриново-жовті, зібрані у продовгуваті китиці. Цвіте підмаренник справжній у червні-липні. Поширена рослина по всій території лісової, лісостепової і степової зон України. Росте на луках, високих сонячних пагорбах, схилах річок, серед чагарників. Дуже популярна у народі рослина.
Сировина. Для лікуваальної мети заготовляють рослину під час цвітіння у червні-липні. Сушать у просторих теплих примі-щеннях. Зберігають у щільній паперовій тарі.
Хімічний склад. У рослині виявлено глікозиди галіозид, асперулозид, рубіазин, дубильні речовини, летку олію, сапоніни, цитринову кислоту, аскорбінову кислоту (128 мг%), барвники, кумарини, сичужний фермент.
Дія, застосування.
Сечогінна, кровоспинна, протизапальна, антисептична, седативна, анестезуюча.
Препарати підмаренника справжнього застосовують в українській народній медицині для лікування запальних недуг травного тракту, проносів, недуг сечостатевої системи; при епілепсії, істерії, конвульсіях у дітей; вегетоневрозах, гепатохолецеститах, екземах, псоріазі, атеросклерозі та цукровому діабеті.

Приготування настою
Беруть 2 столові ложки подрібненої сировини, заливають 400 мл окропу, настоюють годину. Вживають по 100 мл 3-4 рази на добу за півгодини до їди.

3. М’ята польова – Mentha arvensis L.
Родина губоцвіті – Lamiaceae.

Багаторічна трав’яниста рослина. Стебло висхідне або прямостояче, розгалужене, голе або опушене. Листки супротивні, прості або видовженоеліптичні, волосисті, пилчасті. На верхівці – гострі, короткочерешкові. Верхні – сидячі. Квітки зигоморфні, дрібні, рожево-білуваті, у щільних розсунутих кільцях. Цвіте рослина у червні-серпні. Поширена м’ята польова майже по всій Україні. Росте на луках, галявинах, у заплавних лісах, по берегах водойм.
Сировина. Для медичного застосування збирають листки та стебла м’яти польової на початку цвітіння. Сушать у просторих теплих приміщеннях, які добре провітрюються; зберігають у щільній паперовій тарі.
Хімічний склад. У сировині виявлено летку олію, до складу якої входить ментол, а також гесперидин; рамнозу, глюкозу, бетаїн та каротин.
Дія, застосування.
Спазмолітична, антисептична, заспокійлива, протисудомна, сечогінна, потогінна, протиблювотна.
Препарати м’яти польової знайшли широке застосування у народній медицині для лікування недуг серця, печінки, підшлункової залози, стресових станів, поліпшення сну; при радикуло-невритах, запальних недугах верхніх дихальних шляхів, кишкових кольках, ядусі, холе- та нефролітіазах, сухотах, простатитах, гастритах, виразковій недузі шлунку та дванадцятипалої кишки, обмінних поліартритах тощо.

Приготування настою.
Беруть столову ложку подрібненої сировини, заливають склянкою окропу, настоюють 20 хв. Вживають по 100 мл 3 рази на добу за півгодини до їди.

Спиртову настоянку готують з розрахунку 1:5, настоюють 30 діб. Вживають по 30-40 крапель на ложці води за півгодини до їди.

Олійний розчин готують так: беруть 1 л соняшникової олії, розмішують з 200 г подрабнених свіжих листків м’яти польової, настоюють 15 діб. Застосовують як зовнішнє для лікування невритів, плекситів, радикулітів, опіків.

4. Самосил гайовий. Див. розділ “Спасівка”.

Приготування відвару самосилу гайового.
Беруть 2 столові ложки подрібненої сировини, заливають 200 мл води, кип’ятять 5 хв., настоюють годину. Вживають по 50 мл 3-4 рази на добу за півгодини до їди. Для спринцювань відвар фільтрують і проводять спринцювання піхви та примочки при герпетичних та генітальних вірусних ураженнях 1-2 рази на добу впродовж 7-10 діб.

Рецептура комплексного препарату.

Спиртова композиція.

1. Трава м’яти польової 10 г
2. Кореневища перстачу прямостоячого 8 г
3. Трава підмаренника справжнього 8 г
4. Трава самосилу гайового 5 г
5. Спирту 40o 1 л

Приготування препарату.
Вагову частину перелічених лікарських рослин заливають водно-спиртовим розчином названої концентрації, настоюють 30 діб, фільтрують.
Вживають по 1-2 столових ложки на ложці води 3 рази на добу за півгодини до їди.
Приготування відвару.
Беруть по столовій ложці названих лікарських рослин, заливають 1 л води, кип’ятять на малому вогні 5 хв., настоюють 4 години. Вживають по 50-100 мл 3 рази на добу за 30 хв. до їди.
Показання до застосування.
Анацидні, гіпацидні та атрофічні гастрити, дискінезії жовчних шляхів, гепатити та гепатохолецестити; атонічні кровотечі в післяпологовий період. Обмінні поліартрити, безсоння, стимуляція діяльності підшлункової залози, поліпшення кровотворення, апетиту; для лікування атонії кишечника, остеохондрозу; полоскання ротової порожнини при стоматитах, пародонтозі, втраті голосу. Для обробки пролежнів та забитих місць, при фурункульозі та дерматитах.
Вернуться к началу Перейти вниз
Ravencrow
Неофит
Неофит


Мужчина Сообщения : 22362
Опыт : 26967
Дата регистрации : 2014-08-23
Возраст : 21
Откуда : angraal.com

СообщениеТема: Re: Травництво українців   Ср Фев 25, 2015 4:56 pm

Драглі.

В українській народній медицині вельми поширена лікувально-оздоровна страва – драглі. Їх готують з настоянок численної кількості садовини та лікарських рослин. Додають цукор та желатин. Нижче ми подаємо кілька гатунків цих лікувальних і насправді особливих солодощів з зазначенням співвідношення сировини, спирту та загального об’єму страви-ліків.

Рецептура.

Настоянки кореневищ перстачу прямостоячого (калгану) (1:5) 850 мл
Настоянки плодів смородини чорної (1:5) 100 мл
Настоянки трави м’яти польової (1:5) 50 мл
Цукру 200 г
Желатину 40 г

* * *

Настоянки кореневищ перстачу прямостоячого (калгану) (1:5) 850 мл
Настоянки листків меліси лікарської (1:5) 200 мл
Настоянки самосилу гайового (1:5) 50 мл
Цукру 200 г
Желатину 40 г

* * *

Настоянки кореневищ перстачу прямостоячого (калгану) (1:5) 850 мл
Настоянки трави материнки звичайної (1:5) 200 мл
Настоянки трави чаполочі запашної (1:5) 50 мл
Цукру 200 г
Желатину 40 г

Приготування.
Складові частини доводять до кипіння, розчиняють цукор, додають желатин. Ретельно розмішують. Розливають у відповідні форми та охолоджують. Вживають драглі по 40-50 г 3-4 рази на добу через 2 години після їди.

Драглі показані при гострих та хронічних недугах верхніх дихальних шляхів, маткових, легеневих, шлункових, кишкових та гемороїдальних кровотечах. Анацидних, гіпацидних та атрофічних гастритах. Гіповітамінозах. Захворюваннях печінки та підшлункової залози, капіляротоксикозах, васкулітах та тромбоцитопенії. Курси лікування при капіляротоксикозах, васкулітах та тромбоцитопенії – 1-2 роки з щоквартальними перервами на 10-15 діб. Особливо такі курси показані у осінні та зимові місяці року.
Вернуться к началу Перейти вниз
Ravencrow
Неофит
Неофит


Мужчина Сообщения : 22362
Опыт : 26967
Дата регистрации : 2014-08-23
Возраст : 21
Откуда : angraal.com

СообщениеТема: Re: Травництво українців   Ср Фев 25, 2015 4:56 pm

ГАДЮЧНИКОВИЙ НАПІЙ

Гадючник шестипелюстковий — Filipendula vulga­ris Moench.

Родина розові — Rosaceae.

Сировина. Для приготування напою заготовляють розквітлі духмяні верхівки рослини. їх сушать, але до­цільніше використовувати для напою свіжими.

Хімічний склад. У квітках знайдені дубильні речови­ни (понад 20%), глікозид гаультерин, аскорбінова кис­лота, летка олія, флавонова сполука гіперин.

Технологія приготування напою

Беруть 250 г свіжих квіток гадючника шестипе­люсткового, заливають 3 л окропу, настоюють 4 годи­ни, фільтрують, доводять до об'єму 3 л.

Беруть 100 г свіжої трави материнки звичайної, заливають 3 л окропу, настоююсь 4 години, фільтру­ють, доводять до загального об'єму 3 л.

Рецептура напою: настою квіток гадючника шести­пелюсткового— 3 л, настою трави материнки звичайної — З л, меду ранньовесняного — 2 кг, спирту 96° — до 10 л.

Застосування. Напій застосовують при анацидному та гіпацидному гастритах, виразковій недузі шлунка та дванадцятипалої кишки, запальних процесах сечоста­тевої системи, набряках серцевого та ниркового поход­ження, поліартритах, остеохондрозі; при запальних за­хворюваннях верхніх дихальних шляхів, зокрема при бронхітах, грипі, аденовірусних захворюваннях; ревма­тизмі, епілепсії, нервових захворюваннях, зокрема стре­сових станах, порушенні сну, істерії тощо. Приймають напій по 1—3 столові ложки 3—4 рази на добу за ЗО хв до їди.

Ритуальний напій українських дівчат на Зелені та Купальські свята. Запашні квітки гадючника шес­типелюсткового, за віруваннями праукраїнців, на­ділені потужними планетарними та гармонійними силами. Вони пильнують вроду, чари та розкішні духовні і тілесні принади красунь, а пахощі ма­теринки відгонять на далеку відстань «нечисту» силу та «злих» духів.

У ніч на Івана Купайла дівчина «на порі» воліє покласти коханому духмяну квітку гадючника шес­типелюсткового за пазуху, до кишені, за стрічку солом'яного бриля; залишити квітку на лісі, во­ротах чи стежці, якою ходить парубок. Вважаєть­ся, що запахи рослини надихатимуть парубкові жадання великого і пристрасного кохання, вірнос­ті, а по одруженні принесуть жагучі любощі та юрбу гарних, слухняних і працьовитих дітей.
Вернуться к началу Перейти вниз
Ravencrow
Неофит
Неофит


Мужчина Сообщения : 22362
Опыт : 26967
Дата регистрации : 2014-08-23
Возраст : 21
Откуда : angraal.com

СообщениеТема: Re: Травництво українців   Ср Фев 25, 2015 4:57 pm

АКАЦІЄВИЙ НАПІЙ

Акація біла (робінія звичайна) — Robinia pseudoa- cacia L.

Родина бобові — Fabaceae (Leguminosae).

Сировина. Заготовляють для напою квітки акації білої на початку цвітіння. їх сушать або використову­ють свіжими. Зберігають у щільній тарі. Необхідно всі­ляко запобігати проникненню молі, яка робить квітки не придатними для переробки.


Технологія приготування напою

1. 250 г свіжих квіток акації білої заливають 3 л окропу, настоюють 4 години, фільтрують, доводять до об'єму 3 л.

2. 150 г сухої трави підмаренника справжнього за­ливають 3 л окропу, настоюють 4 години, фільтрують, доводять до об'єму 3 л.

Рецептура напою: настою квіток акації білої — 3 л, настою трави підмаренника справжнього — 3 л, меду ранньовесняного — 2 кг, спирту 96° — до 10 л.

Застосування. Акацієвий напій застосовують при за­пальних захворюваннях сечостатевих органів, нефролі­тіазі; захворюваннях дихальних шляхів, печінки, ендо­метритах, геморої. При стресових станах, екземах, ка­тарах травного тракту, діареї, жовтяниці тощо.

Приймають по 1—2 столові ложки 4—5 разів на до­бу за ЗО хв. до їди. Напій має приємний смак і запах, а також особливий світло-золотавий колір.

У далеку давнину (як свідчать легенди та перека­зи) напоями, до складу яких входив підмаренник справжній, ясновидці, ворожбити, чаклуни, чаро­дії, знахарі, чарівниці відгонили від світлиць, обійстя, млинів, винокурень, полів та ланів «злі духи». А в ніч на Івана Купайла цими напоями дів­чата «причаровували» хлопців. «Чари» діяли, ко­ли хлопці не лише пили напої з медом, вином чи горілкою, а навіть тоді, коли парубок брав запаш­ну золотаву рослину з гарячих долонь закоханої дівчини, яка потаємно провела замовляння цього цілющого зілля.
Вернуться к началу Перейти вниз
Ravencrow
Неофит
Неофит


Мужчина Сообщения : 22362
Опыт : 26967
Дата регистрации : 2014-08-23
Возраст : 21
Откуда : angraal.com

СообщениеТема: Re: Травництво українців   Ср Фев 25, 2015 4:57 pm

Тирлич-трава --Золототисячник

одне з найсильніших рослин для лікування дисбактеріозу.
Тирлич-трава здавна використовували для усунення «бродільні» в животі, при лікуванні черевного тифу, холери, чуми. Що містяться в цій рослині гіркі глікозиди, алкалоїди, аскорбінова і нікотинова кислоти, флавоноїди, слизу, ефірне масло, смоли нормалізує секрецію травних залоз.
Тирлич-трава сприяє загальному оздоровленню організму, продовження життя. Допоможе золототысячник і при порушенні роботи підшлункової залози, він покращує апетит, нормалізує роботу шлунково-кишкового тракту (при печії, відрижці, катарі шлунку, метеоризмі, запорах, гастриті, виразці шлунка, коліті).
Золототысячник застосовується при алхімії шлунка (патологічний стан, при якому слизова шлунка не виділяє вільної соляної кислоти і ферментів), запорах, метеоризмі, печії, при захворюваннях печінки, недостатньої секреції жовчі. Разом з вербеною золототысячник лікує хвороби підшлункової залози. Незамінний при гастриті з підвищеною кислотністю шлункового соку, печії, скупчення газів у кишечнику.
Відвар з тирлич-трави потрібно готувати так: 1 неповну ст. ложку трави залити склянкою кип ’ ятку, настояти 30-40 хвилин. Приймати по 1 ст. ложці 4 рази на день за 30 хвилин до їди.


Терлич-трава (тирлич-трава), як і мак-видюк, відганяє від обійстя нечисту силу. Цю рослину нібито створив сам Бог, і тому її бояться чорти. Росте тільки в Києві перед Купалом на Лисій горі; у цю ніч туди злітаються всі відьми, але добути терлич можуть лише ті, хто раніше добув плакун. «Тирлич та жаб’яча кістка смиряють гнів властей», — говорили знахарі. Крім того, ця трава наділяє здатністю літати на мітлі — головному засобі пересування відьом. Варто лише натертися тирличем попід пахвами. Чарівниці виготовляють з нього сік, що привертає любов, змиває з обличчя зморшки тощо. Скільки дівчина навесні відшукає кущів тирличу, стільки матиме женихів.
Щоб причарувати собі гарного хлопця, дівчина опівночі або вранці на самого Купала йшла до лісу й шукала тирлич-зілля. Вириваючи його з коренем, приговорювала: «Тирлич, тирлич, ти до мене хлопців поклич!» Мати, варячи це зілля, також примовляла: «Тирлич, тирлич! Ти до моєї доні дев’ять хлопців поклич: з дев’ятьох — вісім, з восьми — сім, з семи — шість... з двох одного — то їй суджений, нерозгуджений».
Вернуться к началу Перейти вниз
Ravencrow
Неофит
Неофит


Мужчина Сообщения : 22362
Опыт : 26967
Дата регистрации : 2014-08-23
Возраст : 21
Откуда : angraal.com

СообщениеТема: Re: Травництво українців   Ср Фев 25, 2015 4:57 pm

АДАМОВА ГОЛОВА Сама таємнича трава. Цар у всіх травах. МАНДРАГОРА!!!!!!!!!! (Адамова голова). - найчастіше росте біля боліт.
Використовують з замовляням для легких пологів, торкаючись нею до живота породіллі, говорячи при цьому:

Від Адама весь рід пішов, іди ти, плід, геть з чрева.

"А хто хощет диявола бачити або єретика, і той корінь візьми водою освятиш, і поклади на престол і незамай 40 днів, і ті дні пройдуть, носи при собі - побачиш водяних і повітряних демонів... А коли хто поранений або січений - приклади до рани, в три дні заживе"
Вернуться к началу Перейти вниз
Ravencrow
Неофит
Неофит


Мужчина Сообщения : 22362
Опыт : 26967
Дата регистрации : 2014-08-23
Возраст : 21
Откуда : angraal.com

СообщениеТема: Re: Травництво українців   Ср Фев 25, 2015 4:57 pm

Перунів огнецвет. Всім квітам квітка.

А на ділі звичайний папаротник! Легенда свідчить, що жар-квітка, квітне лише в ніч на Івана Купала. Відбувається ніби так. Між листками схожими на крила орла, піднімається, як світиться уголек, квіткова брунька. Вона рухається, стрибає і до того ж щебече. Опівночі брунька з тріском розкривається, з'являється вогняна квітка, освітлює все навколо.
Сміливець, відважившись знайти квітку папороті, повинен прийти в ліс, знайти підходяще місце, зачуратися, окреслити себе колом і чекати поки з'явиться квітка. Як тільки вона з*явиця -нечиста сила буде, щосили намагатися налякати сміливця. Але лякатися не можна - нечисть квіткою опанує, а зляканого одурманить. У легенді радять квітка вкласти в рану на лодони й не озираючись бігти додому. По дорозі нечисть буде дужче заблювати і долати страхом, але квітку віддавати не можна. Володіючому квіткою підвладні всі таємниці і всі чари.
Вернуться к началу Перейти вниз
Ravencrow
Неофит
Неофит


Мужчина Сообщения : 22362
Опыт : 26967
Дата регистрации : 2014-08-23
Возраст : 21
Откуда : angraal.com

СообщениеТема: Re: Травництво українців   Ср Фев 25, 2015 4:58 pm

Одолінь-трава - латаття, або, як ми її називаємо, біле латаття.

"Чистим полем їду я, а в чистім полі росте одолінь - трава. Одолінь - трава! Не я тебе поливав, не я тебе породив; породила тебе Мати-Сира Земля, поливали тебе дівки простоволосі, баби самокрутки. Одолінь - трава! Одолій ти злих людей: лихо б на нас не думали, кепського не мислили: віджени ти чародія, ябедника. Одолінь - трава! Одолій мені гори високії, долини низькії, озера синії, береги крутії, ліси темнії, пеньки і колоди... Берегтиму я тебе, одолінь - трава, у серця ретивого, на всьому шляху та на всій доріженьці "...

«Одолінь-трава. збережи мене, раба Божого. Одолій ворога, не стрілою вражай швидко лущеною. Не мечем вбражай гостро точеним; Одолій ворога Божим розумом, та всели добро в душу підлую».



У старовину рекомендувалося рвати квітки латаття з лагідними словами, заткнувши вуха, в жодному разі не дозволялось зрізати його, так як при цьому стебло латаття нібито спливає кров'ю, а той, хто це зробить, буде бачити важкі, кошмарні сни. З кореневищем латаття в руках пастухи обходили поле, щоб при випасанні забезпечити худобу від зникнення.

У народі латаття називали одолінь-травою - травою, перемагающою нечисту силу.

Вона буває білогю та жовтою.Вона є найсильніший оберіг, в першу чергу, від усіляких хвороб, оскільки вважалося, що роблять їх злі сили, а одолінь-трава всю злість відводить і з будь-якої нечистю може впоратися. За віруваннями наших предків, квітка мігла навідь нагородити людину талантом.
Подорожньому належало мати її при собі, тоді він «де не пройде, багато добра знайде». Корінь латаття пастухам слід було обносити навколо стада, щоб худоба не загубилася, а відвар його, кажуть, розпалював полум'я взаємної любові. І символ у одолінь-трави був вогненний, та ще і подвійний, тобто очищає тіло і душу.
Подвійний коловрат - знак одолень-трави
Була й інша назва у неї - русалчина квітка. Оскільки з заходом бутони латаття, яка дуже любить сонце, закриваються і опускаються у воду, а на ранок з'являються, але лише при ясній погоді, виникло повір'я, що вночі вони перетворюються в прекрасних русалок, а на світлу - знову в квіти.Про чарівну одолінь-траву багато хто з нас знає лише з дитячих казок. Але така трава існує насправді! Це біла латаття, яку ще можна зустріти в заповідних куточках.
Бабуся в старовину наставляли: «Говори з одолінь-травою, проси її в хвилини горя і відчаю зберегти тебе від насильницької смерті», Знахарі як лікували, так і лікують з її допомогою різні недуги. І досі вірять, що ця трава здатна відвести біду від доброї людини.

Водяну білу лілію споконвіку застосовують в народній медицині для лікування різних захворювань. Знахарі користуються корінням, квітами і плодами цієї рослини.
• При затримці сечі і болях при сечовипусканні готують відвар: 2 ст. ложки коріння заливають 0,5 л кип ’ ятку, наполягають ніч і п'ють через кожні 2 години по столовій ложці. Починають прийом з 6 годин ранку і закінчують в 22 години, роблячи перерву на ніч. Курс лікування 7 днів.
• При лікуванні різних інфекцій сечового міхура, при витікані слизу і рясних гнійних виділень п'ють винну настоянку кореня білої лілії: 100 г коріння залити 0,5 л закипівшого вина і настояти 48 годин. Вживати по 40 крапель 6-7 разів на день, незалежно від їжі.
• Хворим жовтяницею різної етіології, що супроводжується завзятими запорами, 5-3 квітки лілії з додаванням кореня (з половину великого пальця руки) заливають 0,5 л кип ’ ятку, наполягають до охолоджування і п'ють ковтками протягом всього дня. Лікування продовжувати не менше 2 тижнів до зникнення жовтизни на тілі.
• Від туберкульозу склянку коренів відварити в літрі сусла і пити по 0,5 склянки при кровохарканні.
• Товчене свіже листя лілії з медом прикладають при грудниці, на запалені пухлини, а також до палаючим підошов ніг для зменшення жару і ломоти при подагричному запаленні. Для тієї ж мети прикладають розрізане на платівки свіже коріння.
• При головному болю платівки свіжого коріння прикладають до болісно пульсуючим скронь.
• Якщо сильно випадає волосся, 1 склянку коренів варять 10 хвилин на повільному вогні в одному літрі пива і миють цим відваром голову.
• Щоб розгладити зморшки, 3-5 квіток лілії заливають склянкою оливкової олії, настоюють на сонці 14 днів, проціджують і використовують таке масло при в’янучій шкірі. Вже через кілька днів шкіра стає гладенькою.
• Позбутися від імпотенції і усунути її причини допоможе настоянка: десертну ложку сухих коренів залити 100 г хорошого коньяку, настоювати 14 днів і вживати по 20 крапель на ніч.
Вернуться к началу Перейти вниз
 
Травництво українців
Предыдущая тема Следующая тема Вернуться к началу 
Страница 1 из 1

Права доступа к этому форуму:Вы не можете отвечать на сообщения
ФорумМагов-Познание Магии-Орден Грааля Миров(ОГМ) :: Магия. Эзотерика. Оккультизм :: Другое-
Перейти: